Не ний! Не скигли. Не жалійся.

Хочеш почитати зрадливу пастоньку про те який хєровий в тебе гарант? Порекомендувати всоте яку б саме фізичну розправу ти влаштував би над овер чотирма сотнями дармоїдів, будь ти при владі??? Чи може ти просто хочеш поплакатись комусь в вишиванку? Або слабо надіючись, проклинаєш повільні реформи і думаєш, що хтось тебе все ж таки заспокоїть, розрадить і вселить надію?? Ммм? Справді так гадаєш?
Тоді можеш сміливо закривати цей щоденник, бо тут ти не отримаєш ні того, ні іншого. Можеш незліченну кількість разів волати про зраду інтересів %your_ideals_name%, пєтушитись в коментарях або записуватись в Свідки Другого Пришестя Пороха.

Але, блять, не ний! Не скигли. Не жалійся. Кожен день, який Аллах тобі послав жити на землі Тисячолітнього Рейху. На роботі, вдома, сусіду через калітку. Комунальнику, що приїхав перевірити твої "ох-суки-гниди-знову-тарифи-підняли!!!".
Всім підряд. І про все.

Досить. Або роби щось, або заткнися і не ний. Думаєш ти так будуєш своє майбутнє? Жаліючись на всіх і всюди? Думаєш день у день, переконуючи себе, що владі нема альтернативи, що твоя країна не вибереться з помий і щиро віриш, що від твоїх слів тобі або оточуючим стане краще?

Не буду тебе обнадіювати. Ти і не зможеш. Ти і не будеш при владі. І тим паче не розстріляєш Раду як всім хвалишся. Ти вже нічого не зможеш зробити. Ти не зможеш сумлінно вчитись все своє життя, ти не зможеш вибороти виконавчу посаду, як і не здатен написати дієвий законопроект і тим паче запустити його в виконання. А навіть якщо і зможеш, твого недовгого життя не вистачить, щоб насолодитись процвітаючою країною, якої врешті-решт і не буде, адже якби ти не старався, твої недолугі співвітчизники самі все зруйнують.
Тож піднімай своє сідало, вставай на роботу за три сотні баксів або збирай манатки в Річ Посполиту.
Хочеш чогось – роби.
Але не скигли. Ох, не скигли.​